«В її піснях вся Україна» літературно-музичний екскурс
Городоцька дитяча бібліотека
презентує « її піснях вся Україна» літературно-музичний екскурс до 400-річчя від дня народження Марусі Чурай (1625–1653), української народної поетеси.
Марусю традиційно називають «дівчиною з легенди», оскільки реальність її існування документально не підтверджується.
«Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа»… Збірний образ Марусі Чурай уособлюють першу українську жіночу романтичну лірику. За легендою, дівчина віршувала і наспівувала навіть у звичайних розмовах, і її рядки вмить підхоплювали інші – так вона стала знаною не лише на Полтавщині, а по всій Україні.
Чураївні приписують авторство близько 40 пісень. Серед них найвідоміші: «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвистали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Сидить голуб на березі», «Зелененький барвіночку», «Нагороді верба рясна», «Котилися вози з гори» та інші. Ці пісні досі живуть у народі й користуються великою любов’ю і популярністю.
Половина пісень Марусі дійшла до наших днів завдяки невідомому бухгалтеру на прізвище Селегень. Він записав їх у рукописний альбом ще у 1853 році з припискою, що пісні ці створенi «Марусею, дочкою бравого полтавського урядника Гордія Чурая».
Любовна історія Марусі Чурай лягла в основу багатьох творів та досліджень. Велику кількість матеріалів про неї зібрав Григорій Квітка-Основ’яненко. Але на жаль, вони загублені разом з архівом письменника.
Перший художній твір про співачку написав Григорій Бораковський зі слів старого козака з Полтавщини. Через кілька років Володимир Самійленко присвятив їй віршовану драму «Маруся Чураївна», Ольга Кобилянська – повість «У неділю рано зілля копала». Левко Боровиковський склав свою «Чарівницю», а Степан Руданський – «Розмай». Борис Олійник – поему «До тієї Чураївни», Михайло Старицький написав драму «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», а Ліна Костенко – історичний роман у віршах твору «Маруся Чурай», відзначений Шевченківською премією.
Вивчення великих українок минулого, духовне відродження нації – це порятунок від морального вимирання українців.
…Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і Її пісні.
Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у Її словах.
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах! (уривок з твору «Маруся Чурай» Ліни Костенко).
Запрошуємо усіх відвідати дитячу книгозбірню та вибрати найцікавішу книгу!!!
Отож, ЧИТАЄМО І ПЕРЕМАГАЄМО!!!
Дякуємо ЗСУ!
Немає коментарів:
Дописати коментар