Багатьом із нас ще з дитинства відомий Лис Микита – хитрий, відважний, дотепний, хазяйновитий, капосний, красномовний, розсудливий герой віршованих казок Івана Франка. Цьогоріч минає 130 років від часу написання славетної поеми-казки Івана Франка «Лис Микита». Пропонуємо вашій увазі презентацію, з архіву, присвячену житєпису і творчості Івана Франка.

Лис Микита став одним із найпопулярніших франківських образів, що вже понад століття живе в пам’яті багатьох дорослих і дітей. Історія вперше надрукована у журналі «Дзвінок», 1890 року. Твір складався з дев’яти пісень. У наступному році цей журнальний варіант виходить окремою книжкою під назвою «Лис Микита». Сам твір з німецького переробив Іван Франко, накладом редакції «Дзвінка», у Львові, 1891 році. Але «Лис Микита» – не переклад, а ориґінальна, наскрізь національна авторська переробка історії про лиса з різних літературно-фольклорних джерел. «<…> Я старався присвоювати нашому народові культурні здобутки інших народів і знайомити інших з його життям», – так окреслював письменник усежиттєвий орієнтир своєї культуротворчої діяльності у ювілейній промові 1898 року.

За словами видатного письменника, він запозичив ім’я цього персонажа з різних фольклорних джерел, «з часів, коли ще звірі говорили», надавши йому української національної подоби. У Франковій поемі Лис Микита походить із карпатських країв, з Бойківщини. Події у поемі-казці «Лис Микита» І. Франка відбуваються в Галичині. У творі згадуються реальні українські географічні назви: містечко Магерів, гірський хребет Чорногора, річка Черемош, гора Говерла. Двір царя Лева знаходиться у Львові. Першими слухачами казки-поеми «Лис Микита» були діти поета – Андрій, Петро, Тарас і Анна. Франко жартома називав їх іменами лисенят Міцька й Міни – дітей Лиса Микити.

Лис Микита – персонаж казок Івана Франка «Лис Микита», «Фарбований лис» (збірник "Коли ще звірі говорили"), сатиричного вірша «Звірячий парламент» та інших. Сам Франко про походження персонажа писав таке: «Ся віршована казка, яку ви, дорогі браття, певно вже читали, над котрою дехто, може, тільки сміявся, а дехто, може, й глибше задумався, міркуючи, що у нас, між хрещеними людьми не одно таке діється, про яке тут у казці розказано, – се не моя видумка, а має свою історію...». 

https://www.youtube.com/watch?v=6wUD2MtbxZc&feature=emb_title