Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Ця традиція важлива не лише для пам’яті про Голодомор, але й для об’єднання нації. До 87 роковин геноциду українців бібліотека для дітей Городоцької ОТГ презентувала тематичну виставку «32-33. Жнива скорботи», на якій представлена історично-документальна література, із фактами і цифрами про три голодомори ХХ ст., які торкнулися українців та художні твори, де відібрані прозові та поетичні твори українських письменників, що допоможуть дитині передати увесь смуток страшної трагедії й біль закатованих штучним голодом. Сучасним дітям важко до кінця зрозуміти значення слів «голод», «голодування», «голодомор», але вони допомагають виховувати людину з інакшими життєвими орієнтирами, вільну й мислячу, співчутливу і таку, що знає та поважає націю, об’єднану історичною травмою. Прочитавши ці твори, наступного разу малеча вже свідомо ставитиме свічку в День пам’яті, розуміючи, чому і навіщо вона це робить. Завдання книг навчити дітей цінувати святий хліб, знати історію рідного краю та не допустити ніколи таких трагічних подій.

А вшанувати пам’ять жертв Голодомору в умовах карантинних обмежень можна традиційною хвилиною мовчання о 16:00, 28 листопада цього року, а також запаливши на підвіконнях своїх осель свічку у пам’ять про вбитих голодом. Нагадаємо, що традицію вшановувати жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував Джеймс Мейс. Цей американський історик у 1986-1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду.

Нехай у наших душах залишиться цей маленький вогник свічечки, як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною смертю, дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!